непевно будь-хто інший давно вже б забув тебе, забув відчуття твоїх обіймів, підтримки і простого, щирого спілкування
але не я
я не можу
це ніби якась окрема галактика, ти не можеш відчувати себе комфортно в іншій
і от чесно, це як та грань, яка підходить тобі, та, в якій ти почуваєшся собою
але вона все одно не твоя
тому що…
тому, що вона сама по собі, тому, що їй добре і так, і знайти вона може кращу за тебе, і шукати навіть особливо не потрібно
в мене високі запроси, надто перемінний характер, далеко не ідеальна зовнішність і постійно присутній сарказм та песимізм
не думаю, що взагалі таке комусь по душі
тим більше тобі
але давай лише пам’ятати тільки ті секундні моменти, коли нам було добре разом, комфортно та божевільно
прошу тебе